співголовуючий

співголовуючий
-ого, ч., розм.
Особа, що виконує обов'язки голови нарівні з іншою особою (особами).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»